Кімната гніву

Відео, звук, інсталяція, дослідження / 2025

У співпраці з Аллою Петренко-Лисак (Україна)

Проєкт апелює до гніву предків, який, оскільки був пригнічений в умовах колоніалізму, мусить бути вивільнений сучасним поколінням. Запрошуємо пройти крізь типове зображення української жінки початку 20-го століття та зазирнути “всередину” цього придушеного гніву, без прояву якого зцілення неможливе. 

“Кімната Гніву” – це можливість почути, на що зляться українські жінки, побачити, як можна дати волю люті, а також – нагода виразити власний гнів у письмовій формі, або фізично, вдаривши боксерську грушу. 

Право на вираження гніву – як право на катарсис, очищення сильними емоціями, – це  запорука руху в майбутнє, не обтяженого позицією жертви. 

Гнів – одна з базових, первинних емоцій, що асоціюється з агресією, люттю і боротьбою за справедливість. В більшості християнських культур прояв гніву є легітимним для чоловіків, та супроводжується рішучістю та силою духу, в той час як жіночий гнів спримається просто як “істерика”.

Ми звертаємось до поняття “подвійної колонізації”, згідно якого жінки пригнічені як колоніальною владою, так і пануванням чоловіків. Сучасні українські жінки залишаються заручницями стереотипу про те, якою має бути жінка, особливо в умовах війни: сильною, терплячою, лагідною та розсудливою. 

Легітимізація жіночого гніву важлива не лише з боку психічного здоровʼя чи справедливості в суспільстві. Відповідно до теорії “деколонізуючої терапії” американської психотерапевтки доктора Дженніфер Муллан, гнів – невідʼємна складова процесу деколонізації суспільства.

Проект «Кімната Гніву» складається з боксерської груші, архівної фотографії, колажів, відео, аудіо інтерв’ю та дослідження.

Архівне фото, використане в інсталяції: автор Г. П. Шевченко, зі збірки О. В. Тихенка. «Чрк–88. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області. 1909 р.». Місцева жителька.

Ініціатива «Випадкові події» реалізується агенцією та ГО Port of Culture спільно зі Структурою ООН Жінки в Україні та Фондом ООН у галузі народонаселення, за фінансування Європейського Союзу.